Держава сьогодні не спроможна забезпечити всіх дітей повноцінним літнім відпочинком, оскільки фінансування оздоровчих програм з кожним роком зменшується. Але, як кажуть, світ не без добрих людей. Благодійні організації, які працюють на громадських засадах, роблять у цьому напрямку чимало добрих і корисних справ. Їхня мета – зігріти теплом і любов’ю кожне дитяче серце. Справжня благодійність немає нічого спільного з гучною рекламою та акціями з метою піару. Велика місія дорослих – оточити дітей любов’ю та милосердям. Але для цього нам треба багато чого навчитися у самих дітей. Їх треба вчитися слухати і поважати. А ще – прощати і любити!

Організація «Разом за життя» має прямі домовленості з чотирма іспанськими організаціями, які приймають наших діток з Приірпіння на оздоровлення та лікування. Президент суспільно-благодійної організації «Разом за життя» Тетяна Дубенчак, яка вже багато років очолює цю організацію, згадує той час, коли лише починала працювати з іспанцями. Сміється, що спочатку іспанці навіть не знали, що є така країна як Україна; думали, що це… місто у складі Радянського Союзу. З того часу вона багато разів мала змогу поїхати до Іспанії, познайомитися з країною та людьми, щоб зрозуміти, чому іспанці, маючи все для ситого і задоволеного життя, приїздять сюди. Незважаючи на тривалий переліт, місцеві незручності (особливо у той час, коли зірвався Чорнобиль), вони їдуть для того, щоб взяти у свої сім’ї наших дітей. Тетяна Дубенчак продовжує: «Хочу сказати, що діток беруть не багаті сім’ї ( як це не дивно!), а саме сім’ї середнього достатку, хоча бідних (у нашому розумінні) як таких там просто немає. Впливати на будь-який вибір ми не можемо, оскільки остаточно рішення приймає іспанська родина. Вона може взяти у свою сім’ю (де своїх троє, четверо!) кілька наших дітей, це не лякає їх анітрохи. Вони прощають дітям все – у цьому плані нам треба ще багато чого навчитися в іспанців. Дітей просто треба любити – як іспанці!».

За 12 років існування громадська організація « Разом за життя», яка опікується найбільш незахищеними категоріями: дітьми-сиротами, напівсиротами, з багатодітних родин (яких на обліку більш ніж 60) здійснила понад 2500 поїздок за кордон. У поле зору засобів масової інформації потрапляла не так часто. А у поле зору місцевої влади організація потрапила один раз, та й то тоді, коли міській владі (колишній) знадобилася… кімнатка, яку організація мала у міськраді. Кімнату «попросили» звільнити нібито для того, щоб зробити ремонт. Організацію виселили, але вже після ремонту назад не прописали – віддали іншій службі. Напевно, вирішили, що справи, якими переймаються в організації, не такі вже важливі для розвитку міста. З того часу довелося йти у найми – орендувати приміщення на території БКЗ, яке щомісяця обходиться у 1300 гривень. Плата ця немала, якщо врахувати, що організація благодійна і не веде комерційної діяльності. За логікою речей оренду тепер повинні сплачувати ті ж самі сім’ї, які перебувають тут на обліку, а це – переважно незаможні. Літній відпочинок та оздоровлення дітей в Іспанії – один із основних напрямків роботи, яку здійснює ця організація.

21-22 червня Ірпінь відвідала група іспанців. Кожного року вони приїздять для того, щоб зустрітися з представниками організації та батьками тих діток, яких беруть на літній відпочинок до себе в Іспанію. Саме тоді відправлялася найбільша група дітей (близько 180 осіб). Біля будинку культури зібралося щонайменше 200 осіб: батьки з дітками, молоді мами, старенькі похилого віку, які опікуються дітьми. Ми чекали більше години, поки з Бучі не привезли ключі від актового залу, який з нагоди відправки дітей до Іспанії орендувала організація. (Мені показували документи з відповідними проханнями до керівників міста). Були тут і представники іспанської організації. Стояла неймовірна спека. Люди помітно нервували, іспанці ж, навпаки, спостерігали за всім мовчки, – вони просто терпляче чекали. Мені здалося, що гості поглядали на нас з деяким співчуттям. На моє запитання (через перекладача) «Чи не втомилися від такого очікування і чи все їм тут у нас подобається?» – молода іспанка посміхнулася: «О! Не турбуйтеся! Нам усе подобається. Тут, в Україні, така чудова природа і такі прекрасні люди!». «Але ж доводиться чекати, тому що просто немає ключів!.. Для чого це все вам?» – «Що саме?» – здивувалася іспанка. – «Ну, для чого ви це робите - організовуєте дітей, везете до себе? Це ж стільки проблем!» – «Зрозумійте! У мене є все необхідне, а для цих діток (іспанка обняла дівчинку років п’яти) я хочу зробити те, що у моїх силах – хочу віддати їм усю свою любов!».

Я побажала всім іспанцям, з якими встигла познайомитися: Йосуне, Піларі, Йону, Хосе Ігнасіо, Маріам - щасливого літа… Подумала про те, що про іспанців ми дуже мало знаємо! Здається, що справжня любов долає всі труднощі… А в будинку культури тим часом вирував ярмарок. На першому поверсі відвідувачам пропонували різні товари широкого вжитку. Розпродаж. Але чомусь не хотілося прицінюватися – було якось не до того…

Довідка.

Суспільно-благодійна організація «Разом за життя» створена з метою надання різнопланової допомоги дітям з найбільш незахищених категорій населення – сиротам, напівсиротам, дітям з багатодітних родин. Пріоритетним напрямком роботи є лікування та оздоровлення дітей Приірпіння (Біличі, Ірпінь, Гостомель, Буча, Ворзель) в Іспанії. У м. Ірпінь діє з 1995 року.

Ніна Костенко, газета «Ірпінський вісник»

 На фото: Юні ірпінці до подорожі готові